Ласкаво просимо до світу корпоративної соціальної відповідальності де бізнес — це сучасний супергерой. Він не лише заробляє гроші, але й рятує світ. Звучить як фантастика? А ось і ні!

Компанії все частіше одягають плащ відповідальності, перетворюючись з простих “продавців товарів та послуг” на справжніх агентів позитивних змін. Але як саме відбувається ця трансформація? Як звичайний бізнес стає супергероєм КСВ?

Якщо ви колись мріяли про те, щоб ваша компанія залишила слід не лише в бухгалтерських книгах, але й у серцях людей та на карті планети, ви потрапили за адресою. Сьогодні ми розкажемо про перші кроки впровадження корпоративно-соціальної відповідальності, які перетворять вашу компанію на силу добра.

Впроваджуємо КСВ покроково

Перший крок: розробка КСВ-стратегії. 

Необхідно сформулювати чітку стратегію корпоративної соціальної відповідальності, яка відповідатиме цілям та пріоритетам вашої компанії. Визначте ключові напрями — екологічні, соціальні, економічні — на яких ви хочете зосередитися. Обов’язково залучіть керівництво, персонал та зовнішніх консультантів до процесу розробки стратегії. 

Наприклад, група компаній «Нова Пошта» у 2021 році прийняла свою Стратегію сталого розвитку до 2030 року відповідно до Цілей ООН. Вона визначає пріоритети та конкретні цілі компанії у сферах управління відходами, захисту клімату, розвитку персоналу та місцевих громад.

Другий крок: інтеграція КСВ у бізнес-процеси. 

Після розробки стратегії важливо інтегрувати принципи КСВ у повсякденні операції та процеси компанії. Це може охоплювати екологізацію виробництва, поліпшення умов праці, запровадження етичного кодексу постачальників тощо. Простих разових акцій недостатньо — потрібен системний підхід. 

Приклад: «Кернел» — провідна українська агропромислова група, що впроваджує принципи сталого розвитку у виробничі процеси. Зокрема, компанія інвестує в сучасні технології очищення стоків, використання біопалива та скорочення викидів COշ. Додатково запроваджено KPI зі сталого розвитку для керівництва.

Третій крок: залучення стейкхолдерів. 

Успіх КСВ-ініціатив багато в чому залежить від ефективної взаємодії зі стейкхолдерами — співробітниками, клієнтами, громадами, партнерами, урядом. Залучайте їх до розробки та реалізації програм, вивчайте їхні потреби, регулярно комунікуйте свої досягнення. 

За приклад можна взяти групу «Метінвест», яка активно співпрацює із зацікавленими сторонами під час розробки та реалізації екологічних і соціальних ініціатив. Зокрема, компанія працює з громадами у регіонах присутності, допомагаючи розвивати інфраструктуру та підтримуючи освітні проєкти.

Четвертий крок: вимірювання та звітність. 

Заходи корпоративно-соціальної відповідальності повинні бути прозорими та підзвітними. Встановіть чіткі цілі й показники для вимірювання прогресу в економічній, соціальній та екологічній сферах. Складайте та публікуйте щорічний звіт про КСВ-діяльність для забезпечення відкритості перед громадськістю. 

Тут прикладом може слугувати компанія «Оболонь» — один з лідерів пивоварної галузі. Щороку вона випускає звіт зі сталого розвитку, де відображає свої досягнення в економічній, екологічній та соціальній сферах відповідно до міжнародних стандартів GRI. Компанія ставить конкретні цілі та демонструє прогрес у їх досягненні.

Звісно, перелічені кроки — лише загальні орієнтири. Кожна компанія має свої специфічні особливості та потреби, тож підхід до впровадження соціально відповідальних практик повинен бути гнучким та індивідуальним. Приклади успішних українських компаній демонструють, що інвестиції в цю сферу варті зусиль. 

Як бачите, незалежно від розміру та сфери діяльності, кожна компанія може знайти власний шлях до інтеграції принципів КСВ у бізнес-стратегію та операційну діяльність. Головне — системний підхід та орієнтація на довгострокову перспективу. Та якщо для вас все це поки що виглядає дуже складним, можна розпочати з малого — впровадження соціально-контентного проєкту у маркетингові процеси вашої компанії.